четверг, 27 февраля 2014 г.

Коспект   самопідготовки

Мета: закріпити знання учнів отриманих на уроках, розвивати інтерес до навчання, вміння вчасно і в установлений термін виконувати домашні завдання. Розвивати логічне мислення, уміння самостійно аналізувати, активізувати самоконтроль, комунікативних якості. Виховувати самостійність, старанність.
Обладнання : технічні засоби ( мультимедійна дошка, проектор) відеоматеріали, вислови на дошці.
Хід підготовки
І. Організаційний момент
а) Створити умови для роботи вихованців на самопідготовці:
     - перевірка наявності вихованців;
     - перевірка навчального приладдя;
     - обладнання класу;
     - санітарно - гігієнічний стан класної кімнати.
б) Чіткий інструктаж про майбутню роботу.
ІІ. Година спілкування «Милосердя і доброта – людства два крила»
Мета: На основі християнської та загальнолюдської моралі формувати в учнів риси людяності допомогти тим, хто в біді; наголосити на важливості гармонії виховання у сім’ї та школі.
Обладнання: запис музичного супроводу, мультимедійний пректор.
ХІД ЗАХОДУ
І. Вступне слово вихователя.
Доброго вечора. Раді всіх бачити, бо ви прийшли, щоб почути з уст наших вихованців про найсокровенніше, про безцінне, а як відомо, устами дитини глаголить істина.» А говоритимемо ми сьогодні про виховання доброти і милосердя. І я дуже хочу, щоб кожен із нас, мали можливість ще й ще раз осмислити, як ми живемо, для чого живемо, що робимо не так. Щоб кожен із нас мав можливість зазирнути найпотаємніші куточки цієї душі. Але уже з низької висоти: «І зваж, і переваж, а хто є ти. А зваживши, нікого не вини». Почни із себе.
Якось священик зустрів на вулиці жебрачку, котра просила милостиню. Вона розповіла історію свого життя.
Була колись молода, вродлива, багата, жила в своє задоволення, мала все, чого душа забажає. І це все призвело її до такого жалюгідного стану. Чи ми з вами часом не схожі на цю жебрачку?
Так, ми моральні жебраки, бо маючи все, стоїмо на краю прірви.
 «То те нам спати не дає, то се.
Придбав одне – дивись за іншим помчав.
Ми рятуємо нині землі і води, бо дійшли до крайньої межі.
А чому? Чому довкола стільки зла? Чому діти такі жорстокі?
Адже вони мають все: комп’ютери, мобільні телефони, музичні центри, різноманітні ігри. Одним словом – механізми. А душа, що там діється? Де шукати порятунку?
Учениця
Людських бажань стає все більше і більше
То те нам спати не дає, то се…
Придбай одне – і вже дивись, за іншим
Помчав: а раптом знов повзе?
Є поміж нами і багаті, й бідні,
Кому що треба – доля не пита,
Та є другії речі, всім нам необхідні:
На світі – мир, а в душах – доброта.

Вихователь. Милосердя і доброта – два крила, на яких тримається людство. Без них воно просто загине. Потреба в них повсякчас. Навіть тоді, коли немає біди. Навіть там, де гори спокійні, а тверда земля не хитається під ногами. Як же могло так статися, що милосердя втратило свою цінність. Невже для того, щоб витіснити доброту із нашого серця, потрібен землетрус? Що сталося з душею людини? Хто винен? З чого все починається?
Інсценізація з казки Г.Андерсена «Снігова королева»
Кай. Ой, мене щось кольнуло в серце, і щось попало в око!
(Герда дивиться, а Кай відштовхує її, вона плаче)
Кай. Чого ти плачеш? Ти тепер така негарна. Фу, цю троянду точить черв’як, а ця зовсім погана, не краща за ящики, в яких стирчить.
 Учениця. А починається  все з того, що людина, як писав датський казкар Андерсен, широко відкриває своє серце, душу, очі і дозволяє, щоб туди потрапили скалки чортівської школи. Тоді її серце стає крижаним, душа черствою, а очі незрячі. А коли цей лід розтопиться, залежить тільки від самої людини і від оточуючих її людей.
Не говори про доброту.
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш
Забувши про чужу біду.
Бо доброта не тільки те,
 Що обіймає тепле слово.
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти.
Учениця.
              Кажімо більше ніжних слів
Знаним, друзям і коханим.
Нехай комусь тепліше стане
Від зливи наших почуттів,
Нехай тих слів солодкий мед
Чиюсь гірку загоїть рану
(Чи перший біль, чи то останній, -
Коли б то знали наперед).
Кажімо більше ніжних слів,
Комусь всміхаймось ненароком,
То не життя людське жорстоке,
Жорстокі в нас слова черстві…
Кажімо більше ніжних слів!

Вихователь. Як нам хочеться чути тільки добрі, ласкаві слова. Бо жорстокі, черстві глибоко ранять душу, можуть навіки вбити.
Послухайте притчу про слово.
Жила в одному селі жінка, дуже гостра на язик. Кожного очорнила, оббрехала. Не минула лиха година старенького місцевого священика. Коли почула жінка, що священик буде помирати, вирішила піти до нього і попросити прощення. А він каже: «Я на тебе зла не тримаю, нехай тебе Бог  цю подушку, вийди на вулицю, розірви, а пір’я пусти по вітру.» Дивне прохання. Жінка зробила все, як просив священик. А коли повернулася, то він наказав піти позбирати те пір’я і принести ту саму подушку. «Але це ж неможливо!» - скрикнула жінка. «Так, це неможливо», - з сумом відповів священик.
-Як ви розумієте, що хотів довести цим священик?
Учениця. Лікуються добротою не лише хворі, самотні, а й цілком благополучні, здорові люди, у котрих душа черства й глуха до чужого горя. Лікування милосердям потрібне тим, хто не бачить і не чує кривди і болю, несправедливості і горя. Із такими сліпими і глухими треба терпеливо говорити, будити їх словом життємовним і проникливим. «Треба, щоб за дверима кожної задоволеної, щасливої людини стояв хто – небудь з молотком і постійно нагадував би стуком, що є нещасні…». Так писав письменник – гуманіст А.П. Чехов.
«Добро все переможе»- творчий пошук. ( знайдіть слова, які символізують Добро, а потіи слова які символізують зло).
Запитання:
Як ви уявляєте добро?
Чи можно доторкнутися до добра?
Чи можна покуштувати?
Чи можна понюхати?
З чим асоціюється добро?
Конструктор- склади прислів’я
Творче завдання: Закінчи речення:
 «Мені добре коли…


Добрим бути просто чи не просто?
Не залежить доброта від зросту,
І дитина робить добру справу.
Як не кине друга на поталу.
Як людей полюбиш, пошануєш,
Силу для Добра в душі відчуєш.
І закрутиться земля скоріше.
Якщо разом станемо добріші.
Доброта з роками не старіє,
Доброта від холоду зігріє
І якщо вона як сонце світить.
                                              То радіють .   І дорослі й діти.

Вихователь. Сьогоднішню зустріч мені хочеться закінчити словами святого Августина:
Коли мовчиш – мовчи з любові,
Коли говориш – говори з любові,
Коли виправляєш – виправляй з любові,
Коли вибачаєш – вибачай з любові,
Май завжди в глибині серця корінь любові.
З того кореня виростуть тільки добрі справи.
Фізкультхвилинка  
ІІІ. Підсумок дня
Командир  групи звітує за отримані оцінки та поведінку під час уроків.
ІV.   Виконання  домашніх завдань. Повідомлення теми, мети.
Завдання записані на дошці.
V.   Керування   самопідготовкою.
Інструктаж, поради вихователя,  щодо вивчення домашніх завдань.

Заключна частина
Підсумок самопідготовки. Звертається увага на недоліки в роботі, називаються прізвища тих  вихованців , хто добре попрацював.
Відмічаються учні яким ще потрібно активніше працювати.





пятница, 10 января 2014 г.

Про мене


Галатіна Олена Олександрівна

Вихователь  групи продовженого дня 
  Добровеличківської загальноосвітньої  школи- інтернату І -ІІІ ступенів

 Закінчила Уманський педагогічний  університет ім.Павла Тичини в  2008 році за спеціальністю"Початкова освіта та                                                         практична психологія"

Кваліфікаційна категорія : спеціаліст.

Педагогічний стаж роботи  - 9 років.

Педагогічне кредо:  Навчаючи – учись, навчаючи – твори,                                              у процесі творчості – навчай.

Життєве кредо: Життя як сходинки з кожною новою все                                       важче й важче, головне не зупинятись, бо рух                               це життя, а зупинка це смерть.